Відповідно до п.49.4. ст.49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Скажіть які критеріє визначення цих підприємств?

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють сферу малого підприємництва в Україні, є Господарський кодекс України (далі-ГК) та Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі – Закон про держпітримку).

Стаття 1 Закону про держпідтримку визначає, що термін “суб’єкти малого підприємництва” і “суб’єкти середнього підприємництва” вживаються у цьому Законі в значенні, наведеному у Господарському кодексі України, з урахуванням того, що в цілях цього Закону термін “суб’єкти малого підприємництва” охоплює суб’єктів мікропідприємництва.

Частина 3 статті 55 ГК визначає, що суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Суб’єктами мікропідприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.

Закон встановлені певні обмеження щодо надання державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва, так в ст.. 13 Закону про держпітримку встановлено, що державна підтримка не може надаватися суб’єктам малого і середнього підприємництва, які:

1)       є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;

2)       є нерезидентами України, за винятком випадків, передбачених міжнародними договорами України;

3)       здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, обмін валют;

4)       здійснюють надання в оренду нерухомого майна, що є одним з основних видів діяльності;

5)       визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство;

6)       перебувають у стадії припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

7)       подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за наданням державної підтримки;

8)       мають заборгованість перед бюджетом, Пенсійним фондом України, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

9)       отримали державну підтримку з порушенням умов її надання або умов щодо цільового використання бюджетних коштів, що доведено в установленому порядку;

10)  отримують аналогічну за видами державну підтримку, строк надання якої не закінчився.

На таких суб’єктів не поширюється державна підтримка малого та середнього підприємництва передбачена Законом про держпітримку, проте вони зберігають статус малих та середніх підприємств згідно ст.. 55 ГК.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Які критерії розподілу платників податків на великі, середні та малі враховуються при поданні звітності?

Комментарии запрещены.