Мой знакомый находится за границей, но ему нужно приехать в Украину. Потом он не сможет выехать, у него есть запрет на выезд заграницу. Он должен деньги бизнес партнеру. Деньги он готов отдать, но долго не сможет оставаться в Украине, работает за рубежом. Скажите как снимается запрет и как долго это будет происходить? Спасибо.

Почнем з того, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

Положеннями ст. 6 цього Закону, зокрема встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання до виконання зобов’язань або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, – до виконання зобов’язань (п. 5);

- якщо щодо нього подано цивільний позов до суду – до закінчення провадження у справі (п. 8).

Пунктом 8 ч. 1 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» передбачено можливість обмеження виїзду з України громадян, щодо яких подано цивільний позов до суду, до закінчення провадження у справі. При розгляді цивільних справ мають місце випадки, коли суди ототожнювали питання тимчасового обмеження боржників у праві виїзду за межі України із видами забезпечення позову, не беручи до уваги, що повноваження судів першої інстанції при вирішенні цивільних справ визначені Цивільним процесуальним кодексом України, у тому числі повноваженнями щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цивільно процесуальним кодексом види забезпечення позову. Перелік видів забезпечення позову визначений у ст. 152 ЦПК. Серед видів такого забезпечення у ст. 152 ЦПК не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Тому, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151 – 153 ЦПК, застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України, слід дійти висновку, що суди не можуть застосовувати зазначений спосіб забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості та виконання інших зобов’язань, оскільки це порушує норми ЦПК та свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права, проголошеного Конституцією, та вимог ст. 6 Конвенції щодо вирішення справи судом, встановленим законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК, яка міститься у гл. VI ЦПК «Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання яких здійснюється ДВС.

Інші процесуальні кодекси -  Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС), Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК) та Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК) – не містять відповідних норм у розділах, що регулюють вирішення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень, ухвалених за нормами цих кодексів. КАС містить розд. V «Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», ГПК - розд. XIV «Виконання рішень, ухвал, постанов». Разом із тим зазначені процесуальні норми КАС та ГПК не містять норм щодо процесуального порядку обмеження права боржника на виїзд за межі України.

Відповідно до цього, ст. 377-1 ЦПК є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

Якщо на підставі вироку судом було видано виконавчий лист про майнові стягнення, питання обмеження права боржника за цим листом на виїзд з України вирішуються за ст. 377-1 ЦПК.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням.

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 377-1 ЦПК з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка окрім того визначає, що суб’єктом звернення до суду є державний виконавець.

Перелік осіб, яких Законом України Про державну виконавчу службу визначено як державних виконавців, міститься у ст. 4 цього Закону, положення якої слід враховувати при перевірці чи належний суб’єкт звернувся до суду з поданням.

Визначення державного виконавця (хто є державним виконавцем) міститься у ст. 4 Закону України Про державну виконавчу службу

Отже, ще раз нагадаємо, що Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням (п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв’язку з виконанням обов’язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Отже, Вам необхідно звернутись до державної виконавчої служби де відкрито провадження щодо стягнення. Оплатити борг на казначейський рахунок, сплатити виконавчий збір у розмірі 10% від суми боргу  (ст.28  Закону України «Про виконавче провадження»). Написати заяву «про закриття виконавчого провадження у зв’язку із повним воконанням» та відповідну заяву «про зняття обмеження у виїзді закордон». Скільки це займе часу на разі не відомо усе буде залежати від волі державного виконавця (його зацікавленості), Ви ж памятаєте у якій країні ми живемо?

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Чи необхідний дозвіл на виїзд за корд неповнолітніх дітей від обох батьків?

2 комментария: Як зняти заборону на виїзд за кордон

  • Адвокат по взысканию долгов:

    Дуже цікава інформація.

  • Частный исполнитель:

    Содержательно и доступно.