Податковий кодекс України (далі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Даним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу податкове законодавство України грунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У разі якщо норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать один одному і припускають неоднозначне (множинне ) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (пункт 56.21 статті 56 Кодексу).

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Також необхідно зазначити, що згідно зі статтею 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають безкоштовно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, наступних за днем ​​отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податковою консультацією, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована (пункт 53.1 статті 53 Кодексу).

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Затверджено форми податкових декларацій платника єдиного податку
  2. Наказом Міністерства фінансів України 15.12.2011 N 1637 затверджено Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої групп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість
  3. Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 N 1637 Затверджено Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість
  4. Національний банк України оприлюднив листа від 24.04.2012 № 11-219/1847-4280 щодо заповнення в касових документах реквізиту “реєстраційний номер облікової картки платника податків” при сплаті судового збору іноземцями
  5. Строк оскарження податкових повідомлень-рішень

Комментарии запрещены.