Правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам визначено Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 р. N 261.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам – це щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм вказаного Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається і виплачується:

- громадянам України, які постійно проживають на території України;

- іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, що набули статусу біженця.

Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі – соціальна допомога) мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:

- чоловіки, які досягли 63 років, та жінки – 58 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;

- не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, та допомогу, що призначається відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”;

- є малозабезпеченими особами.

До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”.

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:

- 100 відсотків – інвалідам I групи, жінкам, яким присвоєно звання “Мати-героїня”;

- 80 відсотків – інвалідам II групи;

- 60 відсотків – інвалідам III групи;

- 50 відсотків – священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менш як десяти років до введення в дію Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи;

- 30 відсотків – чоловікам, які досягли віку 63 років, жінкам – 58 років.
Для визначення розміру соціальної допомоги застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Так, відповідно до положень статті 21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” прожитковий мінімум у 2011 році для осіб, які втратили працездатність, затверджено в таких розмірах:

- з 1 січня – 750 гривень,

- з 1 квітня – 764 гривні,

- з 1 жовтня – 784 гривні,

- з 1 грудня – 800 гривень.

Важливо зазначити про те, що у разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок соціальної допомоги здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму.

Соціальна допомога призначається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі – органи праці та соціального захисту населення).

Для призначення соціальної допомоги особи повинні подати до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) такі документи:

- заяву за формою, затвердженою наказом Мінпраці, при пред’явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;

- декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22 липня 2003 р. N 204;

- копію рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);

- копію посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання;

- довідку про склад сім’ї, видану уповноваженим органом за місцем постійного проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.

Органи праці та соціального захисту населення у разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК). Порядок отримання встановлено Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. У разі звернення за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності органи праці та соціального захисту населення додають до заяви витребувану від органів, які призначають пенсію, довідку – атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у цих випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду МСЕК).

Щодо дати, з якої призначається соціальна допомога, слід зазначити, що така допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення чоловіками 63 років, жінками – 58 років або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення чоловіками 63 років, жінками – 58 років або визнання МСЕК осіб інвалідами.

Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.
У разі коли заява про призначення відповідної допомоги з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.

У разі коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.

Соціальна допомога призначається довічно чоловікам, які досягли 63 років, і жінкам – 58 років, а інвалідам – на весь час інвалідності, встановленої МСЕК.
При цьому слід зазначити, що у разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, – у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв’язку із зміною групи інвалідності органи праці та соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.
У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі визнання особи інвалідом у період її одержання.

Разом з цим слід зазначити, що у разі відмови органом праці та соціального захисту населення в призначенні соціальної допомоги, у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення він письмово повідомляє особу, яка звернулася за її призначенням.
На кожного одержувача соціальної допомоги органом, яким призначено допомогу, формується особова справа, де зберігаються документи, необхідні для призначення допомоги, а також розрахунок її розміру. Крім того, цим же органом видається посвідчення, що є документом, що підтверджує призначення соціальної допомоги. Посвідчення видається на бланку для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.

Також варто відмітити про обов’язок одержувачів державної соціальної допомоги повідомляти органи, що призначають державну соціальну допомогу, про обставини, що можуть вплинути на умови призначення державної соціальної допомоги та її виплату.
У разі невиконання цього обов’язку та одержання у зв’язку з цим зайвих сум державної соціальної допомоги одержувачі повинні відшкодувати органам, що призначають державну соціальну допомогу, надміру виплачені суми.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

No related posts.

Комментарии запрещены.